Сугестори-маніпулятори або трохи про нашу худобцю Риндю

Худобці у нас тепер багато, але головними залишаються дві особи:худобця Риндя , старший, і молодша худобця Йона. От ці двоє безсоромно вилізли нам на голову і роблять все,що заманеться.
Худобця Риндя, наприклад, в свої 14 з половиної років надбав цього літа неприємний запах з рота. Співставивши з іншими симптомами, як-от спалахи апетиту у вечірній час, я вирішила, що у Ринді гастрит . І почала посиленно годувати вівсяною кашею з м»ясними додатками. Риндя кашу справно поїдав, ну, чисто тобі конячка якась, а ефекту ніякого. Тоді я подумала, що йому потрібен інший режим харчування. Стареньку собаку, мабуть, треба частіше годувати, і з дворазового перевела його на триразове годування. Риндя схвально відгукнувся на мою ініціативу, і з апетитом перекусював в обід чимось добреньким, на зразок свіжого домашнього сиру.
Більше того, споглядаючи Йонину дієту, собака переглянув свої смаки і почав їсти варену картоплю (з дитинства терпіти не міг), рибний бульйон і навіть суп!!! Наслідки не забарились у вигляді зайвого сальця з обох боків ( а я так тішилась, що тварина в селі трохи схудла), і незмінного запаху з рота.
— Це у нього зуби псуються, — поставила діагноз наша сусідка вже в місті ( у неї теж був старенький песик), — тому і запах.
— Що ж робити?
— А нічого, вже так і буде, він же у вас по ветеринарах не ходок.

Ой, не ходок. Кілька років тому Риндя примудрився організувати собі передінфарктний стан і тепер живе на посаді важкохворого. Не скажу, щоб він надто страждав. Навпаки. Посада важкохворого передбачає відмову від усіляких хвилювань, а серед них — купання, вичісування і похід до ветеринара. 
Ось так і живемо:немиті, нечесані і зуби без пломби.Зате харчуємось добре.

А щоб собака, борони боже, не перегрівся в місті, з весни до осені він перебуває в селі, на канікулах. Обов»язково з кимось з родини, бо як тільки залишиш саменького (на сусідів,наприклад), одразу ж зчиняє страшний гвалт з завиванням.Ми вже чотири роки живемо позмінно в селі, щоб підтримати собаче здоров»я.Звичайно, людям такий режим теж пішов на користь, я почала писати оповідки , мама засадила всю садибу квітами і навіть брат знаходить в своєму графіку кілька днів на пантрування собачого здоров»я.Родина частіше спілкується і проводить час разом.

І нема, щоб собаці за це подякувати! Натомість невдячні господарі придумали для тварини нову кличку. Тепер наш Риндя зветься Тюрманародів.

Котячо-собаче

тепер у нас в хаті живуть тварини. Раніше була одна хатня тварина, а тепер — тварини у множині. Живуть, як кіт з собакою. Хто кого переможе.

Не скажу, що протиборство доходить до відвертих сутичок. Риндя щоранку лиже Йону в носа, а Йона, час від часу, робить засідку на Риндю і стрибає на нього зверху. Риндя спочатку втрачає дар мови від подібної підступності, потім гарчить і тікає під ліжко. Йона щоразу дивується, чому він не хоче з нею гратися ?

Війна починається зранку на кухні. Сніданок. Риндя одразу ж пропонує Йоні, давай спочатку з’ їмо твоє, а потім — всяк своє.  
І поки Йона думає, як реагувати на цю вельми щедру пропозицію, Риндя доступається до котячої миски і чесно все з’їдає.
Йона розпачливо»мяв!», а Риндя вже переходить до своєї миски, і гарчить на Йону, яка вимагає (і цілком справедливо) своєї частки.

Після появи Йони у нашій хаті в Ринді завжди гарний апетит. Він з»їдає все (аби тільки Йоні не дісталось) і навіть вилизує миску. 

Йона просто не розуміє, як можна їсти так швидко! Свою присмачену фаршем кашу вона спочатку обнюхує, потім вибирає смачніше, і тут — швидкість і натиск — Риндя теж винюхали кашу з м’ясцем , і вже сунулись в  чужу миску.

Отака світова несправедливість!

 

Понеділок, хмарне небо, не осінь і не дощ,

Захворів наш улюблений песик Риндя. І приїхала наша улюблена двоюрідна сестра Света. Прикол в тому, що останній раз Риндя так труївся якраз у грудні, коли  в нас жила Света, бо в неї тоді була  сесія.

Риндя рве, і на всіх сердитий. Вчора вирвав обгортку від сухої ковбаси. Я думала, на тому і закінчиться. А сьогодні йому стало навіть гірше, знову рвота, і настрою ніякого. Вийшли гуляти, він пробіг трохи і сам повернувся до під"їзду. Передчуваю, що треба буде йому укол від рвоти робити. А раптом там ще якийсь шматок плівки? Хай краще вирве.

Проблема ще в тому, що Риндя наш ні лікарів, ні ліків не поважає. Запросто може покусати, коли йому таблетку сунеш. І одразу почнає нервувати, важко дихати. В нього ще і серце хворе, два роки тому був передінфарктний стан. І тепер лікувати ще від чогось — тільки в крайньому випадку, аби не було ускладнень з його серцем. 

А назвали його Риндя

Риндя — мій пес. Він живе з нами вже 13 років, з 1996. 

Така собі невідомої породи собака.

А назвали його Риндя, бо це наше родове собаче ім"я. Колись давно, ще у війну, в нашій родині була собака, яку звали Риндя. Була вона дуже розумна. Німці прострелили їй лапу, і хоч  лапа загоїлась, вона  завжди відчувала їх прихід. Тільки мали німецькі війська до села підійти, як Риндя одразу ж ховалась.

То ж на честь цієї Ринді ми назвали нашого Риндю. Ще його називають Мурця, Рибка або Хатня Тварина. 

песик у траві 

 

 

Ще у війну у нас була німецька вівчарка на ім"я Геббельс. Залишилась від окупантів, мабуть, як репарація?  Ця собака була не така розумна як Риндя, прожила у нас кілька років, а української мови, на жаль, так і не вивчила.

Фото Геббельса не збереглося.:)