Післявесільне: Йонина дієта

Хто там казав, що кохання робить гарним будь-кого? Хто стверджував, що наречена на весіллі завжди прекрасна? Той не бачив нашу Йону по кількох днях весільної церемонії!
Вона, бідолашка, схудла, змучилась, і, на перший погляд, навіть зменшилась у розмірах. Виглядала на фоні вгодованих наречених як бідна родичка. Особливо постраждало обличчя, майже тижневе недоїдання і недосипання додало Йониній пиці прикрого косметичного дефекту, названого в народі «морда клинцем».
— От що з тобою робити? — журилась моя мама, а  Йонина бабуся,- тебе ж людям показати соромно. Городська кицька, а ходиш з мордою клинцем!
Я пропонувала лікувати «морду клинцем» старовинним народним рецептом: сметанкою. З дитинства знаю, якщо киці дати кілька ложок сметанки вона просто на очах набере ваги. І всі клинці заокругляться в дуги.
Але Йона не хотіла сметанки, вона нюхала мисочку і щось бурмотіла про жирність, холестерин і шкоду для фігури, і,взагалі, несмачно.
— Відчепіться від мене, — нявкала вона, — морда клинцем, морда клинцем…Я з такою мордою на тигра схожа!
— Ага, — погоджувалась бабуся, — на дуже голодного тигра!
Але ідея тигроспорідненості міцно заволоділа Йониною уявою, і, як справжня тигриця чи тигренятко, вона презирливо оминула мисочку з сметанкою і рушила на полювання.
Дуже скоро ми переконались в Йониних мисливських талантах. Полювала вона на все:від павуків до…. тут список нічим не обмежувався, що траплялось на її мисливській стежці,те і полювалось.
Спочатку взялась до хрущів. Побачивши хруща на Йониній шийці я, спершу, вирішила, що невідомо, хто на кого полює, Йона на хруща чи хрущ на Йону і кинулась того нещасного хруща від Йони відчіплювати. Раптом киця вдавиться чи хрущ її покусає? Відчепленого хруща киця згамала в секунду,просто в мене на очах. Я зрозуміла, що у нас на садибі з»явився новий препарат з серії «Антихрущ». Тільки зветься — Йона «морда клинцем».
Потім біля ґанку почали з’являтись мишині трупи. Щодня по мишці. На третій день я здалась і знову втрутилась у Йонині плани: влаштувала мишкам похорон біля плоту. Ну не класти ж їх у морозилку для кращого зберігання!
Йоні це не сподобалось: вона як-не-як старалась, ловила, складала про запас, а тут раз — і все пропало. Киця змінила тактику і перенесла свої мисливські сніданки до хати.

Я, звичайно, розумію, тварини живуть по своїх законах, і Йону я люблю, і взагалі, люди гроші платять,щоб подивитись у зоопарку на годування різних там тигрів чи полозів… але побачити вранці на килимі у великій кімнаті нашу милу кицю з великою, підкреслюю, великою золотистою ящіркою у зубах — для мене це занадто.Мені таке видовище ні безкоштовно, ні за гроші, в хаті не потрібне! 
-Що за гвалт?- здивувалась Йона. — Вам не подобається снідання у великій кімнаті? Добре, я перейду у веранду, ви ж там мені з Риндею накриваєте!
Але ґвалт продовжувався, і спантеличена Йона потягла ящірку в садок. Там вона всілась під джонатаном і ….боже, що вона робила! Вона хотіла ЦЕ з»їсти.А ящірка була така велика, і ворушила лапками, всіма шістьма. Мама не витримала цієї шрукодерні під порогом і вибігла до Йони з віником, в надії, що всі кошачі від віника тікають хто куди. Інстинкт у них такий. Та, видно, ми щось проґавили у Йониному вихованні, віникомахання її зовсім не вразило. Трохи здивувало. Вона примружила очі ,на хвильку замислилась над нашою дурноватою поведінкою і продовжила свій сніданок.
Нам залишалось тільки зайти в хату і там чекати закінчення мисливської трапези.

З наступного ранку я була сама пильність. Якщо Йона виходила на ніч полювати, вранці потрібно було дуже обережно відчиняти вхідні двері. Аби встигнути їх зачинити просто перед Йониною мордою з черговою мишкою в зубах!

За мишками настала черга кротів.
— Там Йона біля столу їсть щось хутряне,- сповістила Ганка.
«Щось хутряне» виявилось чималим кротиком, якого Йона так і не доїла,хутра забагато, чи що? Та як здобич кроти їй сподобались і практична киця відновила свій трупосклад біля ганку. Тепер ранок починався з поховання кротячих трупів. 
Ми знаходили їх не тільки біля ганку, а по всьому садку. Йона ніяк не пояснювала, навіщо полювати на те,що не їсиш. Довелось визнати,що і в цьому випадку киця корисна для господарства, надмірна кількість кротів в городі нікого не радує. Ще в Стародавньому Римі хтось з імераторів наказав в садках/городах тримати киць, як найкращий засіб проти кротів.Видно, Йоні генетично той імператорський указ передався!
Ось так ми жили, Йона полювала щодня щось нове, а ми спостерігали за її бурхливим мисливським життям.
Якось посеред дня вона притягла ящірку. На щастя, маленьку і чорненьку. Ящірка виявилась меткою, і вирвашись від Йони, намагалась сховатись у траві.Йона зосереджено її шукала в трав»яних зарослях.
І тут я помічаю, що ящірка, насправді, давно від Йони втекла.Просто у мене на очах вона шмигнула під кущ жасмину, а це метрів шість від місця Йониних пошуків.
От безтолкова киця ! Не довго думаючи я схопила ЙОну на руки і потягла під жасмин.Як вона розсердилась!Це було не просто :»няв», це було сердите: «Няв-няв-няв», і потім ще раз «няв».
— Та скільки можна,- нявкала Йона ,- коли ж це закінчиться!Не буду я їсти вашу сметанку, я сама себе можу забезпечити! А ви, ви не вполювали навіть маленької мишки, а вже вчите мене, як краще.
Висловивши все, що накипіло, вона повернулась на місце свого полювання і спокійненько так взяла в зубу нещасну ящірку, яка, як виявилось, так і сиділа в траві.

А хто ж тоді шмигнув під кущ жасмину?