Вона переходила дорогу…

А я і не чекала. Цього ніколи не чекаєш. Йдеш собі, в своїх думках і клопотах, нічого не помічаєш, а тут — вона . Чимчикує.

В усі свої чотири лапи.

Через дорогу.

Я пришвидшила крок. Вона — теж.

Я побігла. Я сподівалась перехопити її на тротуарі.

Марна надія. Вона шмигнула просто перед моїми ногами. У сусідній двір. А я — за нею. А вона — між гаражі. А я — теж туди. А вона — на дерево. А я — під дерево. Далі бігти було нікуди.

Нарешті ми зупинились.

— Божевільна, дурновата, — прошипіла кішка.- Як ти смієш перепиняти мене ? Ти знаєш, ким я була у Єгипті?

Отож бо і воно, що знаю. Просто біда з цими кицьками, тільки побачиш ось таку, з ходою жриці (бо саме жриці люблять йти поперек дороги), спробуй наздогати! А наздоженеш — вона фиркає, і ображається.

Отак і бігаємо, тисячі років, люди-кішки, кішки-люди. Ми — шукаємо прадавнє знання, кішки — чистий спокій. Це ж заради цього чистого спокою вони вигадали легенду про нещасливість своєї появи на людських шляхах.

Думали, відчепимось ? Ніколи !

— Зараз же злазь з того дерева і розказуй таємниці своїх пірамід!

— Мяу!

 

Вона переходила дорогу…: 11 комментариев

  1. А от чорта з два ми вам розкажемо про Єгіпєт і ващє!!!

    Це Вам про Єгіпєт? Після того як ви забороняєте нам пісяти у капці???

    Ето я Вам как кот оборотєнь говорю… ;)))

  2. Яке розчарування !А я думала, ми сядемо на березі, помилуємось заходом сонця, і Ви, як кіт-оборотєнь, таки щось розкажете….

    Щось про минулі життя. У Вас їх скільки було? Сім? Дев»ять? Не скучно так часто перевтілюватись? 🙂

  3. Може й розкажу….

    Але не на березі…

    Я ето… Того… Ну, карочє, висоту не дуже полюбляю… Хоч і кіт-оборотєнь…

    Тільки ні кому не кажіть!!!

    Ні, перевтілюватися не скучно. Тим паче, що життя у мене тільки друге! 😉

  4. То знайдемо інше місце. І берег у нас пологий. 🙂

  5. Хі-хі… Мені оце тільки дійшло…

    Ох же я і тормоз! 🙂

    Я думав на берЕзі (дерево береза), а не на бЕрезі!…

    От і начав про висоту плести… :))

  6. Так от звідки ноги ростуть! А я думаю, до чого та висота? Я ж щодня через річку переходжу, туди-сюди, міст з вікна видно. Берег — пологий, ніяких урвищ.

    На берЕзі — це круто, ну в образі кота ще можна, а я як туди вилізла б? 🙂

  7. Ну… У замітці ж було про кішку на дереві…

    Я автоматично сприйняв «берег» як «березу»… 🙂

    Ви як вилізли б? Можна пофантазувати…

    Єсть такі штуки у електриків — когті називаються… Можна їх вдягнути і вилізти.

    Ви можете сісти до кошика і я Вас би затягнув на гору.

    Є ще один варіант, але він стрьомний, ви злякаєтесь… ;))

  8. Зразу видно креативну людину, стільки варіантів 🙂

    Моя провина. Я не дописала. Далі кішка злазила з дерева, і ми йшли до річки милуватись заходом сонця.То вже було б дуже довге оповідання.:)

    А ці штуки у електриків — вони не кошки називаються?

  9. «Кошка» — то така штука типу якоря якою достають, наприклад, з колодязя усіляку хрінь… А у електриків таки кігті… Хоча я не електрик… Мо хто їх кошками і називає…

    ЗІ. А варіантів море! То я не всі озвучів. Я ж кажу стрьомні. Оборотнічєство таке діло… :))

  10. мені якось стрьомно писати сюди не по темі після всього вищесказаного:-)))

    але — нада!

    Річко, знайшла в архівах мп3казочку про мицика, можу поділитися!!! Це якщо треба вона Вам, звичайно…

Обсуждение закрыто.