Сашико

Вчора весь вечір мордувала маму і тітку Ніну розмовами про сашико. Справа в тому, що я на дозвіллі вишила для вікна у великій кімнаті заслонки з квітами, швом «вперед голку» (фото відсутнє, бо не взяла фотоапарат).
Шила-вишивала десь два дні, і три заслонки на пів вікна вивились стосвідсотково ручною роботою. Ніяких швейних машинок ( з причин їх відсутності в радіусі 500 м), краї оброблені петельним швом, а верх — «вперед голка». Не скажу,що вийшло аж надто досконало, та, погодьтесь, друзі й подруги, три заслонки з ручною вишивкою за кілька годин — це ж подвиг! Майже.
Ганка, вражена моїми шедеврами, запрагла і собі вишивальних подвигів. Витяглось червневе курча, і чесно доклалось кілька хрестиків до рожевої квіточки збоку. Потім Ганка заплуталась і вирішили пошукати більш плідне заняття. Наприклад, зустрічати худобу з поля. Такий собі щоденний місцевий перфоменс.
Ввечері прибули тимчасові мешканці нашої комюніті «Лисогірка назавжди». Роздивляючись заслонки, вони дружно цокали язиками і примовляли «як гарно !»
Саме в цей момент я ,так недбало, підкидала :»А ви знаєте, що тепер шов «вперед голка» пропагується як японська техніка «сашико»?»
Досі не втямлю, чому мама з тіткою Ніною зустріли це повідомлення синхронним обуренням.
Аякже, японці. Як вони могли ! Вкрасти нашу «вперед голку» та ще й обізвати негарним словом. Добре, що цензурним.:)
Тут я задумалась. Яку приголосну в слові «сашико» треба замінити , щоб воно стало не зовсім цензурним ? З моїм обмеженим знанням ненормативної лексики ні один варіант не підійшов. Як не крути, термін влазив в рамки «пристойності». Все одно (це разом пишеться чи окремо?), сучасні рукодільники посягнули на святе. Адже шов «вперед голку» мають вивчати в першому класі (і думаю, що вивчали) абсолютно всі,хто має атестат про середню освіту.Яким боком він трансформовується у відкриття під назвою «сашико»?:)
Якби я була тіткою Ніною, і все своє свідоме трудове життя пропрацювала б вчителькою початкових класів, я б теж обурилася б. Чесно.

Сашико: 15 комментариев

  1. Та ну Вас… В перед голку, в зад голку… Пів години сидів думав, як перетворити те Ваше «сашико» на щось не цензурне… І не зважаючи на мої поглибленні знання ненормативної лексики нічого не вийшло…

    :=)))

  2. З цього один висновик — слово цензурне аж до непристойності.:) Але я рада, що Вам було чим зайнятись о четвертій ранку.:)

  3. Та у тому то і справа, що було чім занятися…
    Книгу штудіював. Потім вирішив перемкнути трохи увагу, бо вже перестав сприймати написане, думаю зайду на Блокс, подивлюсь шо там твориться, хто за цей час нові замітки написав.

    А тут Ви зі своїм сашико… Корочє, збили весь настрой. 🙂

    Так більше читати й не зміг… :))

  4. 1st,

    а про що книжки читаєш вже під ранок? 🙂

    richka,

    мені крім як ім’я «Саша» «сашико» нічого не нагадує :=) Може, був якийсь японець Саша, що вигадав, як його тре шити-вишивати?

  5. Абетко, який японець ? це був українець на ім»я Сашунька, його кликали — Сашунько, Сашунько!, а японці залишили Сашико — для простішої вимови. Він в результаті левітації-медитації так поринув в інші світа (вишиваючи швом «вперед голка»), що, не зчувся, як опинився в Японії. З клаптиком тканини і голкою в руках. Японці кажуть: — Ти хто? — Сашунька ! — А це що ?, — тицяють японці у вишивку. А він, з того переляку, ніяк не може втямити, куди потрапив, це той світ, чи все-таки — цей, і нічого не може сказати, лиш одне слово пам»ятає, своє ім»я: — Сашунька ! Японці зрозуміли, що людина просвітлена, посадили його під деревом, хай вишиває. Він знову взявся до вишивання, а вони спостерігали, що ж то за медитація така, особлива ? Словом, він вишив візерунок до кінця, заспокоївся, і — полевітував назад, в Лисогірку. (Взагалі -то це був мій пра-прадід, дід Голекса, але то — так, дружина його називала Сашунька)) А японці — отеріли від такого дива, це ж треба, яка вправність у левітації. Вони ж не знали, що дід Голекса довгі роки практикує, і вирішили,що вся хитрість у вишиванні. От і вишивають своє сашико вже кілька сотень років. Але поки що — жоден японець до Лисогірки не долевітував.

  6. richka,

    я в захваті! Обов’язково розкажіть цю історію своїм рідним, щоб перестали обурюватися з приводу японської техніки вишивання 🙂 Та й справді — скільки років тій Японії, а скільки — землям Українським?

  7. Абетко, то ж мої рідні чим обурюються? Тим,що українську вишивку називають японською, а про діда Голексу — не згадують. Я їм розповім, то вони ще більше будуть обурюватись.:)

  8. Насправді, історія об етом умалчіваєт, Сашико був не японець і навіть ніфіга не українець а справжній грузинський джигіт. Так само як «українець» Валєра Мєладзе…

    Абетко, під ранок я читаю Зеланда «Вєршитєль Рєальності» :))

  9. 1st,
    отак завжди, не встигнеш міф до кінця вигадати, а деякі читачі Зеланда його вже руйнують:)

  10. А шо Ви хотєлі? Ми же вєршителі… Шо хотім — то і вєршим… 😉

  11. Хм, мабуть Зеланд в дитинсті теж читав «Ромкина целина». Ромку там теж називали вєршительом.

    Вершитель — той, кого висаджують на копицю сіна, щоб завершити її формування.:)

  12. От і знову насмішили :=) От сидів-сидів Зеланд на копиці та й вигадав свій Трансерфинг; тобто, як з тієї копиці злізти і коза Машка щоб під час злазання за штанину не вхопила. Я Зеланда вирішила залишити до тих часів, поки не придбаю собі E-Book.

  13. Який зв»язок між читанням книг Зеланда і E-Book?

    Він чудово і на бумазі читається… 🙂

    Доречі, мені МР3 збірку Зеланда подарували, так вапще зашибісь! 🙂

Обсуждение закрыто.