Новини з садиби і печиво в коробках

Плаксик ловить миші. Вже зловив три мишки і одну жабу (це Ганка додала). Сподіваюсь, жабу він не з»їв . Бо якось мені моторошно при думці про придушену Плаксиком жабу.
А мишки — дійсно розплодились. Завжди у серпні вони з»являються у хаті, переходить з полів на зиму.
— Вони з»їли три цукерки!- обурюється Ганка. 
— А чому ви цукерки у коробку не сховали?

У нас в селі є прекрасна коробка від датського печива, подарована нашою сестрою Галею. Спеціально для сховку цукерок від мишей. 

Галя знала, що я люблю печиво в коробках. Я розповідала їй цю історію. Ще з часів першої роботи, коли була страшна інфляція, і на зарплату можна було купити аж три десятки яєць, а хотілось багато всякого, і це «всяке» вже з»являлось у вітринах різних кіосків, я любила розглядати цукерки і печиво в гарних упаковках, з надхмарною ціною. Але ті коробки були такі гарні, з трояндами, дітками, вулицями датських містечок. Великі і круглі , чомусь видавались мені неймовірним дивом, я навіть не думала, які вони на смак , а лишень хотіла мати гарну коробочку. 
Тоді я собі пообіцяла, коли зароблятиму більше, обов»язково куплю таке печиво в коробці.

Минуло десять років. Якось , розмовляючи з подругами про дивні бажання, я згадала про печиво в коробках.
— То ти купила те печиво?
— Ні, я забула.
Громада зразу ж ухвалила піти і купити печиво, бо мрії мають здійснюватись
Я те печиво їла майже місяць. Смакувала вранці з зеленим чаєм. А в коробку наклала різних потрібних і непотрібних дрібниць.

Вже не пам»ятаю, як Галя дізналась про мою коробкову манію. Та у мене від неї залишилось аж дві коробки. Одна — в селі, з квітами, привезена з Санкт-Петербургу. А друга — тут, в місті, з вітрильниками. Я в ній тримаю ванілін і корицю.
І думаю, як багато в нашому житті залишилось від Галі. Хай з Богом спочиває…

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*