Як я приборкувала старий комп»ютер -3

Довелось самій старатись. Виставила я коробку на стіл ( я не впевнена, що вона зветься блок живлення , але якось же її треба назвати). Ситуація … нульова. Дірка провалилась всередину. А болтики , болтики зачепились за човничок з голками.(Боже, про що я пишу?). 
Але якщо ви це читаєте, то я справилась з задачею. 
Я спробувала дірку, яку правильніше назвати човничок з дірками дістати з провалля. Знайшла криве шило, і підтягла ту дірку до краю. Потім, піцетом пробувала тримати і одночасно закручувати болтиком. Це нагадувало народну забаву нашого дитинства – вкуси яблуко на ниточці без допомоги рук. Виграло яблуко. 

Риндя лежав в дверях і уважно спостерігав за моїми маніпуляціями. Потім прийшла мама і запитала, що це я роблю посеред ночі. А я комп”ютер підключаю. Мама запропонувала допомогти. Я здивувалась, взагалі мама посеред ночі не схильна до жартів, а пропозиція виглядадал як жарт.( Бо людина, яка не вміє комп”ютер включити, навряд чи допоможе його підключити). Виявилось, що мама хотіла допомогти в траспортуванні. Взагалі то вона могла б потримати криве шило, поки я марудилась з болтиками. Або пінцет. 
Хоча для втримання деталі потрібно було щось сильнішим чи як це сказати, тендітніше, інтелігнетніше за пінцет. Я почала думати про магніт. Але вчасно зупинилась. Щось мені підказало – магніт тут не допоможе. 
І тут я згадала наш подвиг 2003 року. Довелось взяти пилочку для нігтів , відкрутити шурупчики і зняти кришку.(Взагалі то пилочка шурупчики не взяла, я їх пінцетом відкручувала). Зате я побачила, що ж там всередині! 
Скажу зразу, у мене був культурний шок. Оце називається комп”ютером!? Оці тасьми і дроти записують мої думки? Дуже вже простенько вони виглядали. 
Не божественно. 
Просто до цього вечора люди, які самостійно , без Лесі розкручували комп”ютер , в моїх очах були схожі до богів. Грецьких. Тих, що Троянську війну влаштували. Майже земних, але з вмінням літати і безсмертям. 
А виявилось… береш пилочку для нігтів, або пінцет, відкручуєш, закручуєш, і воно запрацювало. Я, правда, боялась, що вибухне.Чи задимить. 
Якщо ви читаєте цей текст, то диму явно не було. Можете мені повірити. 
Воно запрацювало, навіть без братової допомоги. А я наївна думала,що його дві вищих освіти якраз для збирання комп”ютерів придатні. Виявилось, що мій гуманітарний розум теж здатний таке зробити, не сам, а з допомогою моїх вмілих ручок. 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*