Як я приборкувала старий комп»ютер -2

Цейтнот настав сьогодні. Бо назавтра треба здати те, що я не написала у п»ятницю, і не написала сьогодні, бо запланувала черговий подвиг – пішла з офісу 16.30. А дома, окрім “чуда-доробала” іншої техніки нема. Це принципово, аби не зловживати різними нетами, і мати час для відпочинку. 

Спочатку я погуляла з Мурцею, потім – почитала, потім виявилось,що по телевізорчику сьогодні неймовірно цікава серія ментовських війн про скінхедів, а у мене професійний інтерес, а потім – я махнула на все рукою і взялась переносити окремі частини цілого з коридора в кімнату. 

Одна з причин, чому я це раніше не зробила… у мене в кімнаті на столі гарненько вмостились букет троянд, букет рожевих гвоздик, таких кущових, з квітами і бутонами, вже три тижні стоять; рожева з білими краями азалія у кошичку, і бегонія кольору .. світло помаранчевого. І цю всю красу треба було замінити монітором і блоком живлення з назвою «еверест». 

Коробка з усім начинням (тобто блок живлення?) від цього комп”ютера, вона не така як у людей. Прямокутна і плоска, якби це її назвати — горизонтальна. Я її ставила під стіл, а монітор – на стіл. Але, щоб підключити всі дроти під столом… раніше це робив хтось. А тут я взялась сама. 

Мене Олеся надихнула. Я з нею постійно якийсь подвиг учиняю. Наприклад, з цим “Еверестом”.. якось, в 2003 році, сиділи ми в у мене і дивились диск з картинами Сальвадора Далі… І ще щось хотіли скинути на дискету. А дисковод – перестав працювати. Я подзвонила брату, той по телефону поставив діагноз – дисковод полетів. А мені дискета з документами на завтра потрібна. І,як завжди, вечір, ніч… 
Словом, ви не повірите, що ми зробили. (Це Олеся винна, бо я б до такого не додумалась..) Ми розкрутили комп”ютер, а замість викрутки була пилочка для нігтів, зняли кришку, і щіточкою для пудри почистили пилюку, ну і трошки подмухали, повитирали то там, то в іншому місці чистими гарнчірочками…. Найбільше мене дивує,що ми потім все назад закрутили. Бо розкрутити – діло не хитре, а от зібрати без зайвих деталей… Та ще й так, щоб дисковод запрацював. Він досі працює.До речі. 

Згадавши всі ці подвиги я взялась до справи. 
Поприкладала дроти до дірок – о диво, вони таки різні! Сплутати неможливо. Я навіть героїчно спробувала підключити монітор в традиційому положенні (монітор на столі, коробка – під столом). Майже вийшло. Мишу під”єднала, і клавіатуру теж. А коли взялась до монітора, шнурок виявився закоротким. Якоробку боком ставила, і вперед висувала, і напомацки пробувала.. Там чомусь два болтика “болтались”. І один болтався сильніше. Я вже впихнула дроти в потрібну дірку, і почала закручувати оті болтики, аж раптом… “дірка” в яку я запихала те,що я називаю дротиками( а як ще назвати цей човничок з шпильками ), ось ця дірка провалилась кудись всередину. Капець

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*