Пасторальне

Інформація з фронтів. Мама сушить, дрелює, вибирає, рве . Вишні/черешні/малину/огірки і взагалі, все , що до рук потрапляє.

Риндя перетворився у дракона і на всіх гавкає. Абонент Ганка то з»являється в мережі , то зникає. Матеріалізується лише з кимсь (Лесею, Машею, Катьою, Лізою і т.д. , імена на будь-який смак).

Через ці матеріалізації Риндя і став драконом, бо ніяк не второпає, хто ці діти? Що вони роблять у його хаті ?

— Тьотю, а хто мої сестри ? — вкотре перепитує Ганка.
— Не знаю, це ти у бабусі запитай.

Глибокі історично-етнографічні дослідження, проведені мамою, встановили , що Ліза, Катя і одна з Маш — Ганчині сестри. У п’ятих. А по- вашому, це не родичі?

А от Леся, Марина, і друга Маша — тут ще не з’ясовано. Я підозрюю, що вони теж Ганчині сестри. В сьомих, наприклад. Відчувається спорідненість душ, особливо, коли Ганка допомагає Лесі корови заганяти. Чи вишні рвати. Я нагадую, що в нашій садибі теж можна вишні рвати. Але Ганка відмахується, нема часу!

— Ти чому не сказала, що йдеш до Лесі ? — влаштовую виховну бесіду.
— Я сказала, — обурюється Ганка.
— Коли ?
— Я сказала, що йду гуляти !

» Нє іщі мєня, пожалуйста, я ушла гулять по городу….»


Вечоріє. Ганка чимчикує до хати з незнайомою дівчинкою.
— Це теж Аня ! — врочисто оголошується.
— Яка Аня?, — починає з’ясовувати бабуся.
— Я онука Тоньки Бадьорної , — нова Аня представляє свої вірчі грамоти. І тупотить ногами по сходах. Наверх. В творчу майстерню, магічну кімнату, ігровий майданчик і дитячий садок одночасно.

Знову вечір. Дорослі сидять на ганку і бавляться, вгадуючи, скільки дітей зараз наверху.
— Четверо, — каже мама.
— Мінімум семеро, — стверджую я.
Я ж бачила, як хтось незнайомий ( дочка Надіної сестри з Хуріянівки ?) прошмигнув наверх через  задню веранду.

От,  сьома вона чи восьма, — вже не скажу. Важко порахувати, через високу рухливість об»єктів. 🙂

Пасторальне: 2 комментария

  1. Які ж гарні у вас замальовки))
    Так цікаво писати про буденні речі — це талант насправді.

Обсуждение закрыто.