Рожеві фламінго

Якщо сумно-невесело, і все не так, то є дві причини. Або дійсно щось недобре сталося, або це мої "страхи, страхи, страхи…"
В другому випадку мені на думку спадає пісенька про рожевих фламінго, ота "думай о хорошем, я смогу исполнить".
А в першому — все одно все буде добре для кожного з нас.

Ще про заробітки

Я пишу свої замітки , аби розказати іншим про цікавинки мого життя. Книжки, які я читала, міста, в яких я побувала,  вишивки зі стін нашої хати і собаку Риндю.  Для цього я веду блоги, і збираюсь додати ще кілька нових. Боюсь, що не встигну щось розказати і тоді ніхто крім мене про це не знатиме.:)  

Мені здається, це головна і найкраща  мотивація блогування. Не прагнення заробити на хліб, а бажання  поділитись інформацією.  Аби світ став кращим, бо світ — це таночок людей, які взялися за руки і чуються братами… і сестрами.

Якщо іншим людям цікаві мої записи, вони відвідують блог , дивляться рекламу, і я отримую з цього ще й винагороду. Я — не проти.  Я ж витрачаю час і натхнення на писанину (жарт, мені писати дуже подобається. Я б це робила, навіть якби ніхто не читав…але з читачами  приємніше).

Хм, щось я закрутила. Спробую ще раз сформулювати…

Жити з блогування можна тоді, коли інформація цікава, корисна і читачам потрібна. Тому краще працювати над вдосконаленням власне блогу, а  всілякі програми заробітку — це додаткове, і вони у потрібний час знайдуться. Якщо вести блог — моя життєва місія, я з цього матиму ще й прибуток. От!

Тут головне за кількістю не гнатись, не прагнути отримати все і одразу, а налаштуватись  на довгий процес самовдосконалення. 

 

P.S.Дякую команді Блоксу і всім колегам-блогерам, бо я тут за місяць навчилась багатьом різним штучкам , яких раніше не вміла і не знала !!!