Хто Річку в колі пань впізнає….

А коли щось закінчено — воно закінчено.

Дитиною я страшенно любила вести різні записи. Мала такі гарні зошити, куди старанно переписувала цитати з улюблених книжок, власні думки.  Непросто було вибрати зошит, не будь-який годився до такого писання. Треба було знайти незвичаність. 

Мій найкращий щоденник писався в червоному загальному зошиті з емблемами московської олімпіади. Пам"ятаю, що спочатку хотіла купити голубий, а потім — вибрала червоний. І шкодувала за голубим.

 

А коли була зовсім маленькою, мама привела мене в універмаг і запропонувала вибрати ведмедика.  

Ціла полиця ведмедиків, рожевих і жовтих.

Я вибрала рожевого, але потім…. яким гарним видавався мені жовтий.

Цікаво, як склалося б моє життя, якби мама купила мені і жовтого, і рожевого ведмедя? 

 

Хто Річку в колі пань впізнає….: 4 комментария

  1. Краще двох бегемотів : блакитного і рожевого, або трьох!

  2. А у Вас, виявляється, губа нє дура… В бєгємотах разбіраєтєсь…

  3. ага, проблєма в чому: якщо є ведмідь — хочеться бегемота, якщо є бегемот рожевий -хочеться блакитного, якщо є жовтий — хочеться зеленого і так до безмежності…..

    Єдиний можливий вихід — мати одразу кілька бегемотів і ведмедів однакових, але різного кольору. Для душевного спокою.

Обсуждение закрыто.